"Вільне місто королівське"

Глиняни були улюбленим місцем польських королів і високої шляхецької знаті. Про це свідчать хоч би такі факти: в роках 1441 тут побував король Владислав Ягайло, в 1537 - король Зигмунт-Август, в 1649 і 1653 -король Ян-Казимир, в 1673 - король Михайло Вишневець-кий, в 1680 - король Ян Собеський, в 1698 - король Ав-густ II. Тут дуже часто збиралися військові наради, укла­далися угоди, розроблялися плани військових походів проти Волощини, Туреччини, Росії, України.

Були в Глинянах і славні українські гетьмани Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. В часи визвольної бороть­би українського народу проти шляхецької Польщі, якраз після блискучої перемоги над поляками під Пилявою, війська Богдана Хмельницького на початку осені 1648 року без бою оволоділи Глинянами. Тут вони зробили ко­роткий перепочинок, перегрупувалися і вирушили далі на захід. Повторно Богдан Хмельницький був Глинянах у ве­ресні 1655 року під час другого визвольного походу на за­хідні землі України. Оба рази він мав велику підтримку зі сторони місцевого населення, в його козацьке військо вли­лося чимало наших земляків, зокрема Іван, Михайло та Василь Коровайчики, Василь Попович, Семен Майборода, Федір Дмишко, Андрій Козак, Олексій Коваль та інші.

Гетьман Іван Мазепа в 1705 році з 40-тисячним військом зайняв Галичину і частину Польщі, аж по Віслу.

В тому визвольному поході він на якийсь час затримався в Глинянах, де була його головна квартира. Дехто з істо­риків вважає, що можливо саме звідси він посилав своїх перших таємних посланців до шведського короля Карла XII для підготовки і здійснення протимосковського висту­пу.

В ті часи Глиняни були вже мабуть досить великими, добре укріпленими, напевно мали міцні замкові споруди і відповідні приміщення не тільки для високих зустрічей і нарад, але й для багатолюдних прийнять і розваг, як тоді водилося. Можливо, саме тому, з давніх давен Глиняни мали рідкісний для міст давньої Польщі титул "вільного міста королівського". Цей титул, але вже символічно, зберігся за Глинянами аж до 1939 року. Місцеві старожи-телі пам'ятають ще таблиці, що були при кожному в'їзді до міста, на яких польською мовою червоним по білому було написано «Глиняни - місто королівське».

Однак ця назва аж ніяк не відповідала своєму змістові, бо місто наше споконвіку було українським, а не польсь­ким та ще й королівським. Не було воно таким вже й вільним, бо постійно пригнічувалося польською шляхтою. На протязі століть це "вільне місто" було володінням польських магнатів, спочатку графині Бледовської, потім графів Потоцьких і Бедонів, а накінець графині Потуліць-кої. Єдиного, чого не було в Глинянах, то панщини, але до передмість:, наприклад Замістя, Берегульки, Вітівщи-ни, Застав'я і Перекалок це не відносилося, бо вони до складу міста не входили.