Історія і культура України – цеповноводна ріка, яку, наче струмки, впродовж багатьох віків наповнюють і творять славні "біографії" малих історичних містечок та міст країни. Белз, Галич, Рогатин, Коростень, Чигирин, Батурин – цьому переліку, як дорогоцінній вервиці, справді немає кінця...

     Але, на жаль, слід визнати, що в силу відомих причин розвиток багатьох історичних містечок України за останні десятиліття помітно сповільнився, а в ряді випадків – відверто занепав. Відтак культурна, історична спадщина, народні ремесла, звичаї та традиції виявилися незаслужено призабутими, їх проекція на сьогоднішній день є ілюзорною і малозначущою. Не таємниця, що такий невтішний стан справ спричинений, зокрема, недостатністю робочих місць, проблемами у соціальній сфері, відсутністю належно облаштованого побуту і довкілля. Населення малих міст, не бачачи перспектив на майбутнє, вимушене шукати інші місця для більш достойного проживання.

     Державні чинники, звісно, не можуть миритися з даними обставинами, адже малі історичні міста є носіями культурної та історичної спадщини, саме там значною мірою формувалася ідентичність нації. На виправлення негативних тенденцій і загальне поліпшення стану справ у малих історичних містах України спрямована, зокрема, низка прийнятих останнім часом законів, ухвалених рішень і проведених заходів. Саме в контексті такої прагматичної політики слід розглядати також екологічний  етнофестиваль "Еко-фест Глиняни", з ініціативою проведення якого за сприяння низки організацій різних форм власності виступили Львівська облдержадміністрація і Золочівська райдержадміністрація. Фестиваль планується провести 10-11 липня 2010 року у м. Глиняни Золочівського району – місті, якому в когорті перших на території сучасної України було надане Магдебургське право, місті славних історичних та культурних традицій, що започатковані ще у 1379 році його заснування.

     Концепція фестивалю об'єднує багатоцільові завдання. Зокрема, заходи етнічного напрямку покликані нагадати про багату культурну та історичну спадщину краю, широко представити його пісенну творчість, народні ремесла, звичаї та традиції, показати переваги і можливості здорового способу життя. Мета – сприяти відродженню і суспільному розвитку стародавнього міста Глиняни, застосувавши для цього малозатребуваний сьогодні потенціал надбань попередніх поколінь.

     Комплекс фестивальних заходів екологічного спрямування передбачає презентацію екологічних та енергоощадних технологій у постачанні питної води, очистці промислових та побутових стоків, популяризацію застосування локальних очисних споруд і відновлюваних джерел енергії. Заходи фестивалю покликанні також привернути увагу громадськості до проблем довкілля, сприяти охороні навколишнього середовища та розвитку природно-заповідного фонду району, продемонструвати можливості екологічного туризму на Золочівщині.

      Таким чином, логіка поєднання етно- та екологічних мотивів під "дахом" одного фестивалю зумовлена головною ідеєю його проведення, а саме – сформувати думку громадськості про те, що відродження і розвиток краю, як і збереження етносу та національних цінностей загалом, можливі лише за умови збереження середовища існування цієї нації. Фестиваль, відтак, мав би переконати: натуральні продукти харчування, чисте довкілля, здорове життя у злагоді з природою аж ніяк не є ознаками давно минулих, назавжди втрачених часів. Все це можна і треба повернути у день сущий. Для цього, однак, в силу об'єктивних реалій сучасності (збільшення кількості населення, посилення техногенного і антропогенного впливу на довкілля) слід докласти лише певних зусиль. А опанувати правила цивілізованих взаємин з природою можуть допомогти саме прогресивні технології, науково-технічні напрацювання і досвід, представлені на фестивалі в рамках його екологічної програми.

      Усі етно- і екологічні заходи фестивалю "Еко-фест Глиняни" матимуть регіонально-цільове призначення і просвітницьке, виховне, пропагандистське за формою спрямування.

Ще один напрям фестивальних заходів – це, по суті, формування матеріально-фінансової бази під реалізацію задекларованих тут етно- і екологічних проектів. Тому для цього належить провести розширену презентацію рекреаційної та інвестиційної привабливості краю, ознайомити потенційних інвесторів з перспективами його розвитку, а відтак – залучити необхідні інвестиції, використавши при цьому й можливості транскордонного співробітництва.

Володимир Супрун, заступник президента Корпорації "Енергоресурс-інвест"